«Я просто зробила крок». Анна BUX — про танець, івенти і віру в силу спільноти
Анна BUX — танцівниця, організаторка, людина з потужною інтуїцією та вірою в людей. У цьому відвертому інтерв’ю вона ділиться своїм шляхом у pole та exotic, розповідає, як народжуються її івенти, чому підтримка — це фундамент, і що допомагає рухатись навіть тоді, коли немає сил. Про перші спроби, великі факапи, внутрішню стійкість і спільноту, яка справді має значення.
Як ти потрапила у світ танцю?
- В дитинстві я трохи займалась бальними танцями і у підлітковому віці сучасними, а потім з 18 до 35 в мене була величезна перерва, 2 пологів та інша робота. Я працювала в салоні перукарем і до мене ходила дівчинка фарбуватись, яка ходила на Polesport, я тоді ходила в спортлайф, любила TRX, а вона кожен раз мені казала сходи спробуй пілон це так класно, студія знаходилась в 5 хв від мого дому і одного дня я наважилась, дуже сподобалось, десь через рік я почала паралельно пробувати Exotic pole, а от прям танцями дуже щільно я стала займатись 5 років назад, коли переїхала в Київ
Коли вперше з’явилася думка створити власний івент? Що саме тебе до цього підштовхнуло?
– Думки щось створювати в мене були завжди, я це люблю, завжди є купа ідей, тільки ресурсу і надійних людей поруч мало, я люблю робити з кимось, тому що щось велике самому дуже важко робити, я люблю спілкуватись, обмінюватись ідеями і щоб хтось когось міг завжди підтримати і підстрахувати, рада що знайшла Гладкову Катерину та Ларовскі Поліну, які б не були проблеми, це надійні дівчата з якими завжди можна впевненно робити івенти.
Підштовхнуло мене зробити перший івент глибока порожнеча всередені мене після війни, як часто буває все, що нас не вбиває робить нас сильніше. Настав момент як то кажуть що не було що втрачати і не було когось чекати, я просто зробила крок не знаючи вийде чи не вийде, але було все одно на той момент, і воно вийшло, а потім захотілось ще))
Яку ідею або енергію ти вкладаєш у свої події?
– Ідея всіх моїх івентів, це розвиток та підтримка танцівників, це якісний матеріал, це надихнути та вивести на новий рівень, це івенти де ти почуваєш себе комфортно і отримуєш купу інформації, саме цього мені не вистачало на моєму шляху і доводилось, та і зараз відвідувати багато місць та викладачів, а це все час і фінанси, тому в своїх івентах я намагаюсь, щоб люди це отримали в одному місці за короткий час.
Як ти обираєш теми та презентерів? Це більше інтуїція чи стратегія?
– На 99% це більше інтуїція, але коли щось не складається, хтось відмовив або не зміг в ці дати приходиться ретельно думати, але первинний інтуїтивний задум я впевнена завжди краще)
Який момент на події чи під час підготовки досі викликає мурахи?
– Не памʼятаю таких моментів, бо це завжди емоційно складно чим мурахи, але мабуть коли ти створюєш щось перший раз, перший кемп, перший екзодень, першу фотосесію і от саме цей день коли ти вже тут і ось воно викликає самі високі емоції, що ти зміг, що все вийшло і ти робиш цей останній крок і все починає працювати як великий механізм, і після івенту теж, коли люди починають писати відгуки, завжди буває один або два відгука які пробирають на сильні відчуття, посмішку або навіть сльозу щастя, тому вдячна всім хто ділиться з нами своїми емоціями після івентів.
Як ти визначаєш для себе успіх події? Що дає відчуття, що все вдалося: власні емоції чи фітбек?
– фітбек і власні емоції так це і є ознака, що все вийшло
Що ти хочеш, щоб люди відчули після твоєї події? Не подумали, а саме відчули.
– щоб вони відчули, що набагато сильніше чим вони думали, щоб хотіли повернутись, щоб відчували натхнення, відчували що вони можуть бути собою і це прекрасно
Який найшаленіший або найсмішніший випадок трапився за лаштунками?
– на Strip kitchen в нас вже такий рідний склад викладачів і дуже веселий, якось одну ніч ми сиділи пили вино і танцювали дуже смішні танці)))) просто трошки дуркували і це було дуже смішно, згадуємо це досі, такі відео це як домашній архів, який тільки для своїх) Взагалі коли збирається велика компанія де всі вміють пошуткувати або підколоти один одного, це завжди купа сміху та спогадів, рада що на Strip Kitchen в нас саме такі люди
Пригадай факап, який спочатку здався катастрофою, але з часом виявився цінним досвідом.
– оооо, був в мене випадок, досі від нього жах, фотосесія на пілоні, я набрала дві групи, двоє дівчат не з Києва, ми приїжджаємо в день фотосета і в студії зʼясовується, що я забронювала не на Нд, а на Пн, це самий великий факап за мою організацію, в той момент я просто завмерла і взагалі не знала, що мені робити, як вибачитись перед людьми, що їм казати, як це пояснити, це була катастрофа, так здавалось в той момент. Дякую Ніке Рітшель, бо ми давно співпрацюємо, вона дуже мене підтримала, заспокоїла, сказала зараз все порішаємо, був вільний час через декілька годин в студії, частину дівчат фотографували в цей день, інших перенесли на інший, студія пішла на зустріч перенесла частину коштів, також завдяки Ніке бо вона з ними співпрацює постійно, дівчатам всім я купила каву і смаколики, спрацювала в мінус, але щаслива що вдалось все вирішити і ніхто не залишився поганої думки про мене, але стрес був величезний, тепер я все перевіряю сто тисяч разів))
Що тебе підтримує в моменти, коли сил немає, а потрібно рухатись далі?
– Важке питання, в першу чергу я сама, якийсь внутрішній дух, що якщо зараз здасись, то вже все на цьому буде кінець, просто усвідомлення, як би важко не було просто треба робити помаленьку, але робити не зупинятись, коли зовсім прям сил не має, то беру один день і просто лежу в ліжку, їм солодке і дивлюсь телек, було в мене таких два дні в цьому році.
Ти бувала на різних івентах як учасниця і глядачка. На твою думку, що визначає якісний танцювальний івент?
– якщо ми говоримо про танцювальний івент, то місце, світло, музика, організація комфортного перебування для учасників, туалет, вода, їжа, проф рівень запрошених викладачів або суддів, коммунікація з людьми, таймінг, це основне, всі додаткові моменти будуть підсилювати якість івенту, якщо основні витримані.
Що визначає для тебе силу івенту: атмосфера, продакшн, команда, учасники чи щось інше?
– команда та атмосфера, а також мабуть мета, особливо якщо ця мета обʼєднує людей, це дуже потужно
Як, на твою думку, змінилася танцювальна спільнота за останні роки?
– стало більше комунікаціі та підтримки на мою думку, хоча залишається ще багато, хто сидить по своїх студіях, дуже виріс рівень учасників на івентах, зʼявилась жага до розвитку, дуже тішить, що МК дає багато нових різних дівчат, я рада що так відбувається
Що сьогодні найбільше впливає на зростання артисток у нашій сфері?
– Iнші танцювальні стилі - це сто відсотків, більш професійне викладання Pole чим 5-10 років назад
Чи вважаєш ти участь у чемпіонатах важливою частиною розвитку танцівників?
– Так, це важлива сходинка у зростанні, вона повинна бути хоча б декілька разів, це досвід, це робота над собою, це навик виступів, вміння справитись з переживаннями, це не обов’язково чемпіонати, але виступи повинні бути
Що для тебе як учасника змагань має більше значення: думка суддів чи фідбек від комʼюніті?
– особисто для мене фідбек від комʼюніті та підтримка залу, коли цього не має мені дуже важко зібратись і виступати, всі мої гарні виступи були тоді, коли я відчувала з залу неймовірну підтримку
Чи були у твоєму досвіді виступи, коли ти танцювала винятково для себе, і такі, коли хотілося тільки справити враження? Чим вони відрізнялися за відчуттями?
– Всі мої виступи для мене, справити враження я ніколи не хотіла, в мене є своя причина особиста чому я виходжу на сцену, знає про це тільки одна людина з якою я поділилась в минулому році, можливо колись розповім, а можливо ні, кожен мій виступ це дуже великий емоційний ресурс для мене, всі виступи відрізняються по відчуттях, це залежить від багатьох речей, але з часом залишається тільки приємне, все погане забувається і гарні фотографії, особливо які торкають через декілька років, дивишся як робив на виступах райську або складку Феликс і пишаєшся собою, що це було в твоєму житті.
Який формат виступів особисто тобі найближчий: чемпіонат, фестиваль чи просто показові?
– мабуть фестивалі та показові, хоча я виступала завжди на чемпіонатах)) але оцінювання мене дуже вибиває, змагатись хто краще це не для мене, я більше про творчість, про натхнення один одним, про простір взаємодії, дуже тому люблю дуети, щаслива що встигла потанцювати з топовими танцівницями, хочу ще, тріо або групове, люблю таку взаємодію
У яких умовах ти відчуваєш найбільшу творчу свободу як виконавиця? Чи має для тебе значення, хто поруч під час виступу або підготовки? Наскільки це впливає на твій стан?
– найбільшу творчу свободу ти відчуваєш коли тебе не аналізують і не засуджують, і коли ти починаєш танцювати, не думаючи, щоб сподобатись комусь, тоді в тобі народжується справжня ти. Дуже велике значення для мене має коли зі мною поруч мої люди, які дійсно в мене вірять і підтримують, коли вони були поруч, виступи були вдалими. Коли я сама, не виходить, але я вчусь, продовжую виступати, це мій досвід, хочу навчитись робити це гарно без підтримки, любий навик можна розвинути, потрібен час
Що тебе найбільше дратує у танцювальній тусовці, а що надихає до мурах?
– замінює слово дратує на засмучує, це повага один до одного в висловлюваннях або коли не вітаються на івентах, також коли щось робиться не враховуючи професіоналізм, а враховуючи хто з ким дружить, ще коли у людей гроші саме головне, це іноді засмучує. Дуже надихає, коли ходять друг до друга на класи, коли підтримують лайкають і коментують в інсті, коли роблять репости або відмічають, це все про повагу, про комунікацію, про спільне коло однодумців, про творчість.
Про що ти мрієш мовчки, не ділячись навіть із близькими?
– хотіла би бути причетною дійсно до чогось масштабного, дуже надихаюсь Ярославою Гресь, ще є мрії якими не ділюсь, але якщо скажу, то вже всі будуть знати)) В дитинстві дуже хотіла бути десь на рекламному бігборді або в журналі, ця мрія досі є)) може колись і збудеться
Що б ти хотіла сказати танцівниці, яка тільки починає свій шлях?
– Перше треба багато працювати, прагнути розвитку і не здаватись, коли здається, що все марно. Не залишатись там де в Вас не вірять, або Вам не комфортно. Попри страх робити речі, які хочеться зробити. Обов’язково відпочивати і відновлюватись фізично та емоційно, берегти себе і не тренуватись до травм
Як ти вважаєш, що ми всі можемо зробити разом, аби український екзот отримав гідне місце у світовій спільноті?
– ми вже це робимо, їздити на міжнародні чемпіонати і підтримувати тих хто їздить і представляє нашу країну, робити репости та радіти за дівчат які беруть там місця, це просування України на світовий рівень. Допомагати колегам, якщо просять, не лайкати русню і не копіювати, створювати своє, в нас дуже творчі, сильні дівчата, більше обʼєднуватись особливо за кордоном
І нарешті: що для тебе означає екзот сьогодні? І чим він уже точно не є?
– для мене це все таки більше танець з трюковим наповненням, напрямок який розвивається дуже потужно і приваблює дівчат. Не можу сказати на сто відсотків, що він вже не є стриптизом, бо ще досі є ті хто це просуває або транслює, хочеться щоб сексуальність екзоту була достойною, провакаційною але не переходило межу, щоб це було танцювально і естетично, мені хотілось би бачити це.
Це інтерв’ю — ще одне нагадування: усе можливо, коли ти чесна з собою, вірна своїм відчуттям і не боїшся зробити перший крок.
Дякуємо, Анно, що поділилась справжнім. І що створюєш простори, де хочеться рости, бути собою — і повертатись знову.
Анна BUX, організаторка танцювальних івентів
Більше статей 👉 https://shabash-exotic.com/blog
Телеграм канал 👉 https://t.me/exoticpolespells